ЄДНІСТЬ НАЦІЇ (Чому, як і хто її руйнує)

ЄДНІСТЬ НАЦІЇ (Чому, як і хто її руйнує)

Листки з ідеями  моєї кількамісячної праці про єдність нації з сумом лягали у корзину для сміття… Не знайшли  стежини до душ тих,  кому були адресовані? Чи душі ті були глухі й сліпі? А може ідеї були якісь недосконалі?

Лукавий нашіптував: “Правильно робиш. Для чого це тобі? Кар’єри не прагнеш, слава  не цікавить. Подумай про здоров’я, сім’ю… Твоя праця нічого не змінить. Більше того – наживеш насмішників, а то й ворогів…”.

А сумління переконувало: “Ти не маєш права мовчати, бо усвідомлюєш значущість твоєї праці і знаєш, що вона потрібна людям. Ти ще не зустрів тих, хто візьме естафету від тебе. Такі люди є. Вони навчаться бачити і чути один одного та діяти спільно… Не смій відступати…’’.

А що каже розум?

ІДЕЯ ЄДНОСТИ  НАЦІЇ

Почнімо з того, що ідея єдности українців завжди додавала їм сил у багатовіковій історії боротьби за життя, що гідне людини. Вона народжувалася надією на порятунок у найважчу лиху годину, розбивалася чистою хвилею об силу-силенну ворогів, зрадників, ницість насмішників, пристосуванців, скептиків, байдужих людей, але ніколи не помирала і оживала знову й знову…

Той, хто лише говорив про єдність гарні слова, часто мав шану від людей, але хто брався ділом втілювати її у життя, добре знає ще й про гіркоту прикрих поразок… Так було завжди.

           Все повторюється знову: на складних перехрестях історії ми звертаємось до ідеї єдности нації, але вона  й нині є лише мрією мільйонів, опутаною тенетами олігархії і п’ятої колони, а ще – доморощених брутальних партійних невігласів, які власні інтереси ставлять вище за суспільні

Місцеві вибори 25 жовтня 2020 року могли б стати (а чи стануть?) важливим кроком на шляху єднання нації у спільній праці, започаткованій українськими патріотичними політичними партіями. Це не рожева мрія. Це вимога часу… Це навіть шанс…

Ще не відомо того, хто  візьме на себе благородну, важливу і жертовну місію єднання, щоб понести її на собі  як хрест, почорнілий від крові, болю, страждань і гірких сліз мільйонів… Але усвідомлення необхідности цього уже будить націю від страшного сну безвідповідальности, байдужости, облуддя спокус, необачної та надмірної довірливости, солодкої олжі наших ворогів…

Пригадаймо 1991 рік! Тисячі виходили на вулиці міст і сіл. Головним гаслом того часу було всього одне слово: “Єдність!”. Ми розуміли небезпеку розвалу СРСР і добре усвідомлювали, що  лише орієнтація на гасло “Єдність!”  може порятувати усіх від кривавого сценарію…

 Були й такі, які розуміли і передбачали, що гірший розвиток подій лише відтерміновано. Та ейфорія перемоги і отриманої свободи загалом була сильнішою голосу мудрих застережень щодо розвитку суспільних відносин нового типу, вибору морально-етичних цінностей, розв’язання проблем економічних зв’язків з Росією…

 А Кремль тим часом не лише жив думками про панування над Україною, а й шукав шляхи знищення отієї ЄДНОСТИ НАЦІЇ,  бо вбачав у ній потужного оборонця від зазіхань  російських варварів на нашу свободу. 

Для реалізації своїх підступних намірів йому вдалося використати омріяну українцями багатопартійну систему.  На жаль, ми так необачно повелися на цей та інші підступні плани, нехтуючи добрими і розумними настановами, що їх надбало людство за свою багатовікову історію.

У Першому посланні св. апостола Павла до Коринтян сказано: “Хай незгоди між вами не буде!”…

Нестор Літописець у Літописі Руському залишив нам заповіт князя Ярослава Мудрого: “У рік 6562 (1054) переставився великий князь руський Ярослав. А коли ще він був живий, наставив він синів своїх, сказавши їм: “Ось я одходжу зі світу цього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця і одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й Бог буде в вас, і покорить Він вам противників під  вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависти жити, у роздорах сварячись, то й самі загинете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим”.

Поема-послання Тараса Шевченка “І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє” (14 грудня 1845 року) завершується словами: “Обніміться ж, брати мої, молю вас,  благаю!”

 Подібні думки  – це безцінні скарби, надбані тими, хто були до нас. Визрів час не лише знати, а й почути, зрозуміти і керуватися ними у нашому жорстокому конкурентному світі, проблеми якого значною мірою є результатом боротьби сил зла і добра.

УКРАЇНА  МІЖ  ДОБРОМ  І  ЗЛОМ 

Віковічна боротьба між  добром і злом завжди мала конкретні прояви у просторі і часі. Вона іноді ніби завмирала, а потім вирувала і  жахала масштабами трагічних наслідків, мандрувала континентами, давала багатющий матеріал для роздумів, хвилювала мислителів і звичайних людей…

 В минулому ХХ столітті епіцентр цієї боротьби змістився в Україну. Дві світові війни, більшовицький переворот, геноцид, репресії… Зло домінувало…  Його намір  знищити українців фізично не викликає у мене жодного сумніву. Однак чому саме українців?

Відповідь на це запитання знаходжу не у бібліотеках, а на кладовищах. В Україні рідко побачиш гробівець без хреста. Бо ми нація, схильна й сьогодні  у своїй більшості до християнства і вважаємо Україну християнською.

Така схильність, можливо, і є ознакою того, що в перспективі ми будемо одним із світових центрів християнства. Зрозуміло, що лукавого це не влаштовує. Тому він і намагається винищити нас…

Руками різних зайд сатані не вдалося здійснити свій страхітливий план, що стало причиною його коригування: українців повинні знищувати не лише чужинці, а й самі українці. І не обов’язково фізично, а світоглядно – забути про своє коріння, культуру, духовність і сприйняти інше, чуже світобачення, або простіше – перестати бути українцями.

Ні царські заборони, ні більшовицька пропаганда так добре не сприяли цій ідеї, як сліпе копіювання багатопартійної системи західних країн. Ні вони, ні багато з нас усе ще не можемо второпати, що переваги багатопартійности даються лише за умови врахування реалій,  у яких  живе країна.

Ми не можемо зрозуміти, що сьогодні конкуренція між партіями є смертельною небезпекою, бо могутній ворог разом з п’ятою колоною уже занесли свій меч над українцями. Вони значно сильніші,  господарюють в нашій оселі, а їхніми військами оточена майже уся Україна…

Єдине, чого бояться наші вороги – це єдности нації. І шлях до неї пролягає через партнерство та співпрацю українських патріотичних сил, а не конкуренцію. Право на конкуренцію треба вибороти, але не між собою, а в боротьбі з ворогом. Тоді й конкуренція українських патріотичних державницьких сил буде давати добрі плоди.

УКРАЇНСЬКА  БАГАТОПАРТІЙНІСТЬ

В Україні з населенням 42 млн. осіб зареєстровано 349 партій. В сусідній Польщі населення дещо менше – 38 млн. осіб, а політичних партій значно більше.

Цікаво, що у США з населенням 335 млн. людей крім Демократичної і Республіканської партій зареєстровано всього 37 федеральних партій. Також цікавими є моделі багатопартійності й інших країн. Але котра із них може бути орієнтиром для України, яка ще недавно спливала кров’ю під керівництвом партії комуністів?

 Вивчаючи світовий досвід, ми повинні обов’язково врахувати:

1.Ні поляки, ні американці не знають, що таке віками бути рабами захланців, яким вдалося перетворити значну частину українців у худобу, світобачення якої – “какая разніца”, а агресія росіян проти України в Криму і Донбасі лише в останні роки почала відкривати очі на небезпеку “ідеї руского міра” і спонукати Захід до переосмислення стосунків з Росією.

2.Україна постає перед світом в умовах постійної загрози поневолення Росією і штучно створеною нею п’ятою колоною.

Це є два найважливіші чинники, що вимагають корегування поняття багатопартійности, що прийняте на Заході.

Нас не вдалося розділити за вірою, мовною ознакою, етнічним походженням, на «Схід і Захід». То ж вороги взялися робити це за партійною ознакою. Як? Технологія дуже проста: сприяти утворенню якнайбільшої кількості дуже патріотичних, але ворогуючих та недружніх партій. Назвати їх демократичними, патріотичними і навіть націоналістичними. Скомпроментувати і ці поняття, і партії, а тим часом за їхніми спинами мають постати добре організовані антиукраїнські сили для захоплення влади у свої руки. 

ЩО  РОБИТИ?

Ворогам не вдасться розколоти Україну, але біди вони нароблять ще чимало. Однак, мінімізувати негативний вплив планів московитів можна, реалізовуючи ідею єдности патріотичних сил України як  головний інструмент єднання нації.

Єдність патріотичних сил України – це передусім спільна праця людей доброї волі для досягнення суспільної згоди щодо морально-етичних цінностей, навколо яких повинна гуртуватися нація.

Не варто витрачати час на поріддя Каїна, яке працює в протилежному напрямку. Чому в протилежному?  Це одна із таємниць  Творця. Нам ще не дано її розгадати, і не намагаймося цього робити, бо можемо повторити шлях лукавого, який вирішив прирівняти себе до самого Бога. Нам достатньо прекрасної можливості, даної Богом, вдосконалювати себе та пізнавати велич і красу світу. Це і є благословення Боже, що єднає народ і дає йому непоборну силу.

Само воно й повинно бути основою державности. Україна юридично відновила її, але наші зв’язки з оточуючим світом в багатьох напрямках усе ще мають ознаки зверхности стосунків слабшого з сильним. На жаль, цьому сприяє багатопартійність «по-українськи».

Щоб стати сильним, нам вкрай необхідно опиратися на майбутню українську державну національну ідеологію, у якій поняття особи і нації – єдине ціле суспільних відносин нового типу. Ми повинні позбутися домінування власних і вузькопартійних інтересів, хуторянського способу мислення, чванькуватости і зарозумілости деяких осіб, які зачислили себе до українських патріотів.

Українська державна національна ідеологія повинна стати критерієм та орієнтиром ідеологічних напрацювань політичних партій, а однією з головних складових цього орієнтиру має бути ідея єдности. Місія партій – щоденно втілювати її у життя.

П’ятий президент України Петро Порошенко не лише постійно наголошує на значущості ідеї єднання, але й особистим прикладом сприяє її втіленню у життя. Але чи буде відповідна реакція в областях? Чи доросли ми до розуміння епохальності цієї ідеї? Чи спроможні жертвувати собою заради неї так, як Небесна Сотня, волонтери і захисники  України на Донбасі?

З групою однодумців нам вдалося зробити невеликі опитування мешканців Івано-Франківська в яких з’ясувалося, що 98% опитаних підтримують ідею єднання. Твердою і однозначною була підтримка багатьох громадських організацій. Приємно, що воїни АТО навіть запропонували матеріальну допомогу для організаційних робіт. Ми відмовилися, бо вважаємо, що подібні опитування потрібно робити на громадських засадах.

Тривожною була байдужість значної кількості людей, до яких ми зверталися. В різні години 35-40%  з них навіть не реагували на наші звертання висловити свою позицію. Можливо, однією з причин такої поведінки є недовіра до політичних партій, що на словах ніби-то готові підтримати ідею єдности, а як заходить розмова про СПІВПРАЦЮ, то ніби й партій в Україні немає…

Тому у цій статті ми ще раз розмістимо два документи, з якими зверталися до активістів політичних партій. 

                                               ЗВЕРНЕННЯ

               громадських організацій Івано-Франківської області

               до керівництва і активістів політичних партій України

м.Івано-Франківськ                                                      18 серпня 2020 року

25 жовтня 2020 року  відбудуться чергові місцеві вибори, що будуть проходити в умовах, коли у законодавчому органі державної влади України кількісну перевагу мають представники політичної партії “Слуга народу”, однак, не використовують її  для розбудови і зміцнення Української держави.

Впродовж року  дії депутатів зазначеної партії і Президента України Володимира Зеленського неодноразово викликали збурення у суспільстві ганебними антиукраїнськими проявами,  непрофесійним виконанням своїх повноважень, спробами політичного переслідування опонентів. Продовжується спад економіки, що розпочався ще до епідемії коронавірусу.  Вони і їх фаворити не вживають належних заходів, щоб припинити діяльність проросійської партії  «Опозиційна платформа – “За життя”.

Немає жодного сумніву у тому, що зовнішні і внутрішні вороги спільними зусиллями підштовхують Україну до втрати державного суверенітету,  однак у Києві і на місцях влада «слуг народу» належним чином не реагує на цю небезпеку, оправдовуючи свою бездіяльність до антидержавних проявів тим, що на виборах 2019 року вона отримала підтримку більшості виборців і може діяти на свій розсуд.

Вважаємо, що зазначений стан у державі став можливим через розпорошення 2019 року голосів виборців між  партіями націонал-демократичного спрямування.

Діюча влада «слуг народу»  зробить усе, щоб здобути більшість голосів на місцевих виборах щоб підтвердити, що успіх 2019 року був не випадковий.

25 жовтня 2020 року буде реальна історична можливість зупинити деструктивні сили шляхом координації дій політичних партій  націонал-демократичного  спрямування.

Проявімо волю до співпраці, припинімо взаємопоборювання, пропонуймо і в ході місцевих виборів спільно підтримаймо найкращих представників громадськості, які мотивовані інтересами суспільства. Адже органи місцевої  влади є основою будівництва держави і інструментом реального впливу як на внутрішню, так і на зовнішню політику її керманичів. Місцеві вибори матимуть вплив і на наступні парламентські вибори, і на майбутній розвиток держави.

Пам’ятаймо про наш обов’язок перед Богом і Україною! Пам’ятаймо про жертовність наших предків, Героїв Майдану і Донбасу та долю прийдешніх поколінь!

Враховуючи історію та традицію, Івано-Франківська обласна організація ВУТ “Просвіта” ім. Т Шевченка готова долучитися до координації зусиль політичних партій,  що підтримують це звернення.

Нехай співпраця українських патріотів Івано-Франківської області буде добрим прикладом для інших областей!

СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!

МЕМОРАНДУМ   ПРО   СПІВПРАЦЮ І ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ 

                між організаціями політичних партій України

                              в Івано-Франківській області

м.Івано-Франківськ                                                        7 вересня 2020 року

Український народ опинився сьогодні на перехресті Історії, де повинен обрати шлях єднання і спільних дій, щоб зберегти себе і уникнути можливих катастрофічних наслідків впливу жорстокого конкурентного світу на долю України.

Зростає небезпека  злочинних дій і намірів російських агресорів та їхньої п’ятої колони накинути на український народ новітні імперські тенета шляхом провокування безладу в усіх сферах життя та  проникнення в органи державного управління безвідповідальних і непрофесійних осіб, прихованих і відвертих ворогів усього українського.

Набув поширення підступний метод розтління громадянського суспільства підкупом його лідерів та активістів, створенням керованих кремлем політичних партій під гаслами патріотизму, використання  деяких недолугих активних “патріотів” для деструктивних дій і дезорієнтації українців у боротьбі за життя гідне людини…

 Усвідомлюючи небезпеку руйнації Української держави зовнішніми і внутрішніми ворогами та гостру необхідність мобілізації усіх ресурсів України для її захисту, підписуємо “МЕМОРАНДУМ   ПРО   СПІВПРАЦЮ   І  ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ між організаціями політичних партій України в Івано-Франківській області” (дальше організаціями) і домовляємось про наступне:

1.Будь-які прояви взаємопоборювання між організаціями вважати недопустимими, а на виникаючі непорозуміння, помилки чи можливі провокаційні дії зацікавлених інших сторін реагувати шляхом вчасних пояснень і конструктивного діалогу.

2.Організації створюють до 10.11.2020 р. робочу групу і делегують туди своїх представників для:

 – підготовки пропозицій про внесення змін до Виборчого Кодексу та інших законів України;

– узгоджень позицій щодо доцільності підтримки єдиного кандидата та необхідних організаційних питань на  майбутніх виборах різних рівнів;

– розгляду можливих конфліктних ситуацій між організаціями з метою негайного виправлення негативних наслідків і  попередження їх появи у майбутньому.

3.Організації  вважають підписаний документ та “ЗВЕРНЕННЯ громадських організацій Івано-Франківської області до керівництва і активістів політичних партій України” (додається) відкритим для підписання представниками громадянського суспільства .

                                                                  4 листопада 2020 року

                                               Громадська організація “Український шлях”

                                                                              Мирослав Давидів

P.S.

1.Усвідомлюючи недосконалість нашого Звернення, Меморандуму та опитування, сподіваємось що до виборів Президента і депутатів Верховної Ради України, ця праця буде продовжена на високому рівні.

2.Не забуваймо, що гасла і звернення у проблемі єдності нації є ефективними, якщо вони підкріплені СПІВПРАЦЕЮ патріотичних сил.

3.Зробімо ще один крок, станьмо прикладом для інших і не гаймо часу – він не наш союзник. Україна чекає!

Коментарів немає

Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *